Поради щодо харчування дитини

Що можна і чого не можна робити дітям під час прийому їжі?

• Їжте разом із дитиною якомога частіше – діти вчаться, копіюючи поведінку батьків та інших дітей.
• Ведіть щоденник харчування дитини протягом дня, і не хвилюйтеся про кількість спожитої їжі під час кожної трапези. Розслабтеся і змиріться із перебірливим харчуванням – дитина це переросте.
• Намагайтеся пропонувати дитині те, що їй подобається, під час кожного прийому їжі
• Виробіть щоденний режим прийому трьох страв та двох–трьох перекусок на основі режиму сну дитини – діти погано їдять, якщо вони надто голодні або дуже втомлені.
• Перевірте, чи дитина не п’є надто багато молока, – уникайте великих пляшечок молока; слід випивати не більше, ніж три малі чашки (120 мл) щодня.
• Пропонуйте дві страви: спочатку поживну страву, а потім солодку – це дасть дитині дві можливості отримати необхідні калорії та поживні речовини, крім того, розмаїття страв робить їх споживання цікавішим.
• Говоріть щось хороше про страви – це заохотить дітей спробувати їх. Батьки та опікуни – це сильні приклади для наслідування.
• Якомога частіше пропонуйте їжу, яку можна їсти руками – дітям подобається їсти руками та брати активну участь у процесі. Їжте у спокійному, розслабленому середовищі без відволікаючих елементів (наприклад, телевізора, ігор та іграшок) – зазвичай діти можуть зосередитися лише на чомусь одному за раз.
• Закінчуйте споживання їжі через приблизно 20–30 хвилин і не давайте після цього дитині більше їсти – довготривалий прийом їжі не допоможе, краще дочекатися наступного прийому їжі чи перекуски.
  Хваліть дитину, коли вона добре їсть, і просто забирайте їжу, яку вона не з’їла, без зайвих слів.

• Не потрібно панікувати, якщо дитина перестане їсти певну їжу – загалом це не продовжуватиметься.
• Не наполягайте, щоб дитина з’їдала все, що на тарілці, – діти повинні їсти стільки, скільки їм смакує. Коли дитина каже "ні" або відштовхує ложку, миску чи тарілку з їжею, значить вона більше не хоче їсти.
• Дитина може тримати їжу в роті і відмовлятися ковтати або може випльовувати її. Якщо дитина плаче, верещить, кричить або блює, коли ви намагаєтесь нагодувати її, – час зупинитися.
• Не говоріть про перебірливість – дитина це зрозуміє і буде почуватися скуто під час споживання їжі.
• У жодному разі не забирайте страву, від якої дитина відмовилася, і не пропонуйте замість неї іншу. Із часом краще пропонувати страви, які їдять усі члени сім’ї, і приймати те, що дитина надаватиме перевагу певній їжі.
• Не пропонуйте солодке як винагороду – воно може стати бажанішим.
• Не давайте дитині пити багато молока, фруктових напоїв чи соків за годину до прийому їжі – замість цього пропонуйте воду.
• Не пропонуйте перекуски перед стравою – через них дитина почуватиметься недостатньо голодною, щоб їсти те, що ви запропонуєте.
• Не давайте дитині перекуску відразу після того, як вона не з’їла запропоновану страву. Найкраще мати встановлений режим харчування і дочекатися наступного прийому їжі чи перекуски.
• Не думайте, що якщо дитина відмовилася від певної їжі, то вона її ніколи не їстиме – із часом смаки змінюються, і часто дитині потрібно пропонувати нову страву понад 10 разів, перш ніж вона її спробує.
• Не звинувачуйте себе, якщо споживання певної страви перетворюється на катастрофу, – просто забудьте і поставтеся до наступного годування позитивно (батьки також вчаться на помилках).
• Якщо дитина погано їсть за межами дому, не хвилюйтеся – нове оточення може сильно відволікати її, щоб вона цікавилася їжею.

Режими харчування дітей віком 1–2 роки

У певний час у дворічному віці діти стають значно перебірливими в їжі, оскільки стають самостійнішими. Дитина може:

• їсти менше, ніж від неї очікується;
• відмовлятися від нової їжі, яку ви пропонуєте;
• відмовлятися їсти певну їжу, зокрема ту, яку вона добре їла раніше.

Неофобія. Це нормальний етап розвитку маленької дитини. Він називається "неофобна реакція на їжу", а "неофобія" – це страх нового. Цей етап починається відразу після того, як дитина починає ходити, стає впевненішою у своїх кроках і може піти будь-куди, вивчаючи навколишнє середовище. Можливо, страх нової їжі – це захисний механізм, який оберігає активних дітей від небезпеки через споживання усього, що трапляється.

Коли почнеться етап неофобії, дитина може почати відмовлятися навіть пробувати нові для неї страви. Немовлятам потрібно значно більше часу, щоб навчитися любити та їсти нову їжу, ніж старшим дітям.

Можливо, дитині потрібно спочатку побачити, як хтось інший їсть незнайому їй їжу, щоб потім самій спробувати. Тепер дитині може знадобитися значно більше часу, щоб навчитися любити певні страви, тому вводьте нові для дитини смаки поступово, перш ніж подасте їх в основній страві.

Чому дитина може відмовлятися їсти певну їжу

• Їжа може бути не така, до якої звикла дитина. Це може бути розламане, а не ціле печиво, їжа може мати невеликий дефект, наприклад пляму на шкірці яблука. Через інший вигляд дитина може з обережністю їсти ту чи іншу їжу.
• Можливо, дитині не подобається смак.
• Можливо, їжа контактувала з іншою їжею, яку дитина не любить.
• Їжа може бути на тій самій тарілці, що й інша їжа, яка дитині не подобається.

Пам’ятайте, що інформація, подана в цих статтях – це лише загальні поради, які не повинні заміняти рекомендацій лікаря. Якщо ви, ваша сім’я або ваша дитина маєте певні сильні чи постійні симптоми або стани чи вам потрібна певна порада спеціаліста, зверніться до лікаря. Компанія Philips Avent не несе відповідальності за пошкодження, які можуть виникнути внаслідок використання інформації на цьому веб-сайті.